Пам’ятка студента
щодо навчання за кредитно-модульною системою
на факультеті слов’янської філології і журналістики
Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського
1. Загальні положення щодо організації навчання
Болонський процес отримав свою назву 19 червня 1999 р. під час затвердження європейськими міністрами в 29 країнах декларації про створення спільного європейського простору вищої освіти
Європейська кредитно-трансферна модульно-рейтингова система ЕСТS (European Credit Transfer System) навчання – така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих вмінь і знань здійснюється безперервно за рейтинговою системою.
Ключові терміни європейської системи освіти – кредит та модуль.
Кредитом є обсяг навчального матеріалу, який може бути засвоєний студентом із певного курсу, причому кредит складається зі змістових модулів або блоку змістових модулів. Кредитно-модульна система передбачає укрупнення змістових модулів, які складають кредит. 1 кредит дорівнює 36 академічних годин. Змістові модулі кредиту є окремими самостійними частинами дисципліни (розділ, кілька тем), які логічно об’єднують кілька навчальних елементів модуля відповідно до навчальної програми. Вони вивчаються студентами послідовно і завершуються модульним контролем. Контроль успішності студентів забезпечується модульно-рейтинговою системою оцінки знань.
У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік, чи 30 кредитів на семестр. Для отримання ступеня бакалавра потрібно набрати 240 кредитів., ступеня магістра – 300 кредитів.
Кредити зараховуються після успішного складання підсумкової роботи. Кількість нарахованих кредитів від оцінки не залежить.
Модулем є завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу і забезпечує певний рівень формування знань, умінь та навичок, спрямованих на професійну діяльність. Модульні програми з навчальних дисциплін складаються з кількох міні-модулів, які можуть оновлюватися, модифікуватися, адаптуватися до нових умов або вимог часу. Повноцінне оволодіння кожним навчальним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань та практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи відповідно до навчального плану або за індивідуальним графіком роботи студента.
В основу кредитів закладено не аудиторні години, а загальне навчальне навантаження при вивченні певного курсу або його частини (блоку), яке генерує аудиторні години. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота – в бібліотеці чи вдома – екзамени чи інші види контролю. Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни включає:
• лекції;
• семінари, практичні та лабораторні роботи;
• консультації;
• практику;
• самостійну роботу студентів (опрацювання лекційного матеріалу; підготовка до семінарів, практичних занять, контрольних заходів; виконання курсових робіт; захист індивідуальних завдань; опрацювання окремих розділів, які не викладаються в лекціях, відвідування виставок, робота з навчальною літературою, участь у конкурсах, наукових конференціях, підготовка доповідей, розробка проектів);
• індивідуальну роботу викладача зі студентом (виконання індивідуальних завдань в аудиторії та консультації щодо виконання індивідуальних робіт, написання рефератів, пошук та опрацювання інформації з мережі Інтернет, виконання творчих робіт, участь у професійних акціях, виконання презентацій);
• контрольні заходи (тест, модульна підсумкова письмова контрольна робота, співбесіда, залік, письмовий чи усний екзамен, есе, захист курсової, кваліфікаційної роботи, дипломні проекти і практична робота).
Модульно-рейтингова система передбачає перехід до трирівневого циклу навчання: перший – бакалаврат (чотирирічне теоретичне навчання, самостійна та індивідуальна робота, практика і дипломування, контрольні заходи) 240 кредитів ECTS, другий – коротка програма отримання ступеня магістра (1,5 роки) або більш тривала програма одержання ступеня кандидата наук (3 – 4 років).
Обов’язкові параметри Болонського процесу:
1. Трирівнева система освіти.
2. Академічні кредити ECTS, спільні європейські оцінки
3. Академічна мобільність студентів та викладачів.
4. Європейський додаток до диплому.
5. Контроль якості освіти.
6. Створення єдиного європейського простору.
2. Рейтингове оцінювання знань
Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента – така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання вмінь і знань, яка передбачає оцінювання у балах всіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного (проміжного) і семестрового (підсумкового) контролю. Рейтинг кредиту призначається для всіх розділів курсу, навіть коли вони згруповані у модулі. Рейтинг також надається підсумковим проектам (кваліфікаційним, лабораторним роботам, виробничій практиці і т. ін.) у межах розділів.
Основа рейтингової системи оцінювання знань – рейтинг студента з кожної навчальної дисципліни, що є узагальненим показником якості засвоєння дисципліни. Різні види робіт студента контролюються і оцінюються певними балами. Завершення вивчення кредиту оцінюється максимум у 100 балів. Студент набирає бали протягом всього навчання, отже за 4 роки навчання студент здобуває знання з 240 кредитів (60 кредитів на рік), яке оцінюється максимум у 24000 балів. Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки, призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення.
Підсумкова рейтингова оцінка студента з дисципліни дорівнює сумі всіх балів, які було здобуто на кожному з етапів контролю. Перехід від рейтингової шкали оцінювання до традиційної чотирибальної (5-4-3-2) чи двобальної (зараховано-незараховано) здійснюється відповідно до кількості балів, отриманих студентом. Для того, щоб отримати найвищу підсумкову рейтингову оцінку з дисципліни, потрібно набрати як можна більше балів на протязі всього періоду навчання (а не лише на заліковій сесії).
Спосіб рейтингової оцінки знань студентів з окремою дисципліни розробляються провідним викладачем дисципліни. Враховуються всі види аудиторної роботи (лекційні, семінарські, практичні, лабораторні заняття), самостійної (самостійне вивчення тем, розділів, підготовка рефератів, опрацювання літератури, пошук необхідної інформації в мережі, редагування, підготування доповідей, участь у конференціях та інших заходах), виконання індивідуальних і творчих завдань, участь у конкурсах, відвідування виставок, підготовлення презентацій та атестаційні контрольні роботи, які можуть бути письмовими та усними, у вигляді тестів, співбесіди. Викладач встановлює максимальну кількість балів, яка може бути набрана студентом під час вивчення дисципліни.
Студент з кожної дисципліни та з усього курсу навчання постійно займає певне місце в рейтингу однокурсників відповідно до отриманої кількості балів. Стипендія та всі інші привілеї я надаються відповідно до рейтингу. Рейтингове оцінювання також означає, що важливим є сходинка рейтингу, а не середня сума оцінок за навчання.
Для отримання якнайбільшої кількості балів (підвищення рейтингу) треба не лише відвідувати заняття, а брати активну участь у роботі під час занять, виконувати обов’язкові та додаткові завдання. За семестр необхідно набрати не менш 60 балів, інакше доведеться повторно вивчати дисципліну, що фактично означає відрахування чи зарахування повторно на той самий курс.
Значна кількість балів припадає на самостійну роботу студента, коли викладач є порадником і консультантом. Є обов’язковий відсоток годин з кожного модуля на самостійну роботу (з кожного модуля різний). Кожен викладач розробляє індивідуальну систему оцінювання самостійних завдань, про що інформує студентів на заняттях або навчальній програмі.
3. Контроль знань студента
Контрольні заходи передбачають поточний, модульний (проміжний) та семестровий (підсумковий) контроль.
Поточний контроль здійснюється на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Загальноприйнятими його формами є перевірка виконання завдань, експрес-контроль рівня готовності до заняття, невелика контрольна робота чи тест, оцінка активності студента під час заняття. Оцінки проставляються у журналах обліку успішності кожної академічної групи.
При поточному контролі оцінці підлягають: систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, науково-дослідна робота (конференції, тренінги, наукові гуртки, підготовка публікацій), участь в олімпіадах, конкурсах.
Модульний (проміжний) контроль (сума балів за окремий змістовий модуль) проводиться після завершення аудиторних занять з відповідного модуля за наперед складеним графіком на підстав оцінок поточного контролю за модуль із урахуванням підсумкової роботи і модульної контрольної роботи.
Кількість модульних контролів (один або два) визначається навчальною програмою.
В залежності від кількості модульних контролів бали нараховуються:
Змістовий модуль 1 – 50,
Змістовий модуль 2 – 50,
Разом – 100.
Змістовий модуль 1 – 100,
Разом – 100.
Види завдань, за якими нараховуються бали, визначаються викладачем: співбесіда, контрольна робота, колоквіум, тестування, складання картотеки, написання реферату, рецензії на наукову літературу тощо.
При виставленні балів за модульний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних і практичних знань з відповідних тем, опрацювання практичного матеріалу, підготовка конспектів, переклад іноземних джерел, підготовка анотацій тощо.
Семестровий (підсумковий) контроль проводиться в формі іспиту, диференційованого заліку або заліку в обсязі усього матеріалу, який передбачений навчальною програмою дисципліни. Вид семестрового контролю з конкретної дисципліни визначається навчальним планом. Кількість балів за підсумковий контроль визначається кожним викладачем індивідуально. Як правило, на поточний та модульний контроль відводиться 70 балів, а на семестровий – 30.
Найвища рейтингова оцінка з дисципліни, незалежно від того, завершується вона заліком чи іспитом, складає 100 балів.
Залік зараховується у тому випадку, коли студент набрав суму балів, яка не менш встановленого мінімуму залікових балів (60 балів).
Підсумковий контроль буває трьох видів:
- іспит обов’язковий;
- іспит модульний;
- диференційований залік.
Підсумкова оцінка з дисципліни у балах переводиться у чотирибальну національну шкалу за таблицею:
100 бальна шкала | Національна шкала | Національна шкала | Європейська шкала |
90—100 балів | Відмінно (5) | Зараховано | А (відмінно) |
80—89 балів | Добре (4) | Зараховано | В (добре) |
75—79 балів | Добре (4) | Зараховано | C (добре) |
66—74 балів | Задовільно (3) | Зараховано | D (задовільно) |
60—65 балів | Задовільно (3) | Зараховано | E (достатньо задовільно) |
40—59 балів | Незадовільно (2) | Незараховано | FX (з правом перескладання) |
0—39 балів | Незадовільно (2) | Незараховано | F (без права перескладання) |
Підсумковий контроль у вигляді екзамену проводиться у формі виконання письмових чи усних завдань, перелік яких відповідає навчальній програмі.
Результати обов’язкового екзамену оцінюються у балах із розрахунку:
Змістовий модуль 1 – 35,
Змістовий модуль 2 – 35,
Іспит – 30.
Разом – 100.
Результати модульного екзамену оцінюються у балах із розрахунку:
Змістовий модуль 1 – 50,
Змістовий модуль 2 – 50,
Разом – 100.
Іспит проводиться для студентів, які набрали менш 60 балів (незадовільно).
Результати диференційованого заліку оцінюються у балах із розрахунку:
Змістовий модуль 1 – 100,
Разом – 100.
Перескладання модульного контролю з метою підвищення оцінки не допускається.
4. Порядок ліквідації академзаборгованості
Якщо студент не склав модуль з поважних причин, які підтверджено документально, він має право на його складання. Але якщо студент впродовж семестру не набрав потрібну кількість балів (непрохідний мінімум), то він до складання заліку (екзамену) не допускається. Інші умови недопуску встановлюються вузом, виходячи зі структури навчальної дисципліни.
При наявності непрохідного мінімуму студенту на іспиті виставляється „не допущений” сума балів, наприклад, 40 і подальші перескладання відбуваються за діючими правилами.
Якщо впродовж семестру студент не відвідує заняття, не має модульних оцінок, у відповідних графах проставляється „0”, а у графі екзамену – відмітка про недопуск.
Студенти, які мають з дисципліни оцінку „незадовільно”, одержали на екзамені менше встановленого мінімуму (0 - 59 балів), були недопущені або не з’явилися на екзамен, дозволяється ліквідувати заборгованість за заявою, поданою у деканат відповідно до графіку складання академзаборгованості.
Якщо студент отримав більше двох незадовільних оцінок з дисциплін, він підлягає відрахуванню з Університету за академічну неуспішнісь.
5. Додаткові можливості
Болонська система розширює можливості студентів щодо отримання знань з відповідних дисциплін в усіх університетах Європи, що входять в Болонську програму.
Студент може провчитися принаймні один семестр в університетах поза межами своєї країни, можуть продовжувати навчатися за обраною спеціальністю у будь-якому навчальному закладі європейських країн. Викладачам і дослідникам забезпечуються визнання й зарахування часу, який витрачений на впровадження досліджень, викладання і стажування в європейському регіоні
Студенти навчаються мовою країни перебування або англійською. На цих же мовах студент має складати іспити і писати залікові роботи. Навчання за програмами мобільності студентів – безкоштовне. Студент сплачує проїзд, проживання, харчування, медичні послуги, додаткові заняття поза планом.
В ТНУ студенту зараховуються отримані кредити, якщо стажування узгоджене з деканатом, він не перескладає дисциплін за період навчання за кордоном. Якщо програма стажування не узгоджена з Інститутом, він може не зараховувати в своїй програмі додаткові академічні кредити.
Диплом (уніфікований додаток до диплома, рекомендований ЮНЕСКО) дає можливість працевлаштування у будь-якій країні Європи. Усі спеціальності і здобуті ступені мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене.
Отже, кредитно-трансферна модульно рейтингова система типу ECTS забезпечує як диференційно-розрізнювальну, так і накопичувальну функції. Разом із взаємно визнаними системами забезпечення якості це полегшує доступ студентів до європейського ринку праці і розширяє привабливість і конкурентоспроможність європейської вищої освіти, сприяє підвищенню інтересу молоді до освіти. Повсюдне використання такої системи кредитів і Додатки до диплома будуть сприяти прогресу в цьому напрямку. Усвідомлюючи необхідність створення більш тісних зв’язків між EHEA (загальноєвропейський простір вищої освіти) і ERA (загальноєвропейський простір дослідження) у Європі знань, а також важливість дослідження як складової частини вищої освіти на території Європи, європейські міністри визнали за необхідне додати докторський рівень як третій щабель Болонського процесу, що доповнює два основних щаблі вищої освіти.
Упорядник: доцент Шевченко В. Е., доцент Коновалова Е.А.